Бурундучине щастя

Наша бурундучиха Стєша знайшла якийсь недолік у клітці і покращила його, відірвавши (чи відгризши) шматок металевого прута від його місця кріплення. Тим самим з'явився незапланований запасний вихід з клітки. Чим вона кілька разів вже користувалась. Я якось там виправив цей прут, але його треба приварювати або припаювати, і немає впевненості, що Стєша не відірве його знову (якщо просто припаяти).

Вчора нас не було вдома, а Стєша вибралась з клітки і забралась на підвісну шафу на висоті десь 1.5м. І звалилась за шафу. А там вузько. Коли я прийшов додому, коти вказали мені напрямок пошуку, але знадобилось ще хвилин з десять на те, щоб знайти Стєшу в позі млинця за шафою. Шафу я відхилив від стіни і Стєша впала на підлогу, де я її і спіймав.

З точки зору здоров'я бурундучисі повезло. Обійшлось без травм після падіння. Пів дня Стєша відсиджувалась в будиночку, а сьогодні знову шукає як би його вилізти. І в цьому не було б нічого дивного, якби не одна деталь - дно будиночку шаром в 5 см вкрито горіхами і насінням. Питання - чого цій самці бурундука не вистачає в житті? Самець в неї є, їжа і питво теж...

UPD: поки писав, забув про головне, заради чого писав. Завдяки тварині я побачив, що одне з кріплень цієї шафи майже вилізло зі стіни, і, відповідно, мало всі шанси вивалитись (криворукі люди вішали). Це врятувало бурундучиху (бо інакше довелось би зішкрібати її зі стінки), і мабуть врятувало дружину, над чиїм столом висить ця шафа. Зняли цю шафу зі стіни, чекаємо повернення будівельників зі свят, щоб повісити як слід.