A squirrel through the looking glass

В 2009-му я зробив два будиночки для білок і повісив їх так, щоб ці будинки було видно з вікон, що виходять на ліс. Кілька днів тому я знайшов маленьких білченят в тому будинку, що далі від людей. А другий будиночок завжди був пустим, оскільки він відкритий для ранкового сонця і для огляду від будинку. А ще там поруч годівниця, в котру я клав їжу протягом всіх цих 5-ти років.

І от вчора чи позавчора мама-білка переселила в цей будиночок білченят (звідки, не знаю, але не з другого будиночку - ті білченята менші).

Білку я побачив вчора вдень, а сьогодні по обіді на "ганок" будинку, як бачите, вилізли білченята. Я бачив двох, але можливо, що їх там більше. Одне сміливіше вийшло і навіть намагалося перелізти на дерево, але поки що йому це не вдається. Друге визирає назовні.

За кілька хвилин прийшла мама-білка і загнала всіх білченят в будинок. Я підходив перевірити, чи не впало це білченя вниз, і знайшов маму-білку, котра подивилася на мене з будиночка, вилізла і почала підманювати мене вбік від будиночку. То я й забрався звідти. А зараз все спокійно.

Тепер головна задача - спостерігати, щоб до будиночку не залізла якась кішка чи ласка (і ті і інші є і до будинку при бажанні долізуть).

Опубліковано на mayevski.com

Тільки що зняв з дрібної собаки кліща. Попереднього знімав 30 грудня. Будьте уважні, сходячи з асфальту.

Опубліковано на mayevski.com

В мене на ґанку стоять великі пластикові мішки із собачим кормом (їх багато, і я, вивантаживши їх з машини, вирішив, що на морозі з ними нічого не станеться). Сьогодні, забравши собакам черговий мішок, я запримітив, що поміж мішків бувала миша. І бувала довго (може з місяць - посліду багато). А згодом там же і саму мишу знайшов, без ознак життя. Це створіння протягом місяця приходило до корму і намагалось ним поласувати. І не змогло прогризти діру в пластику. І померло з голоду. Поруч із ~150 кг смачного і поживного собачого корму.