Про вершки і сливки
23 Jun 2009 09:58![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
mayevskiВ українській мові прийняте слово вершки для позначення жирної частини молока, яка збирається в верхній частині посуду після відстоювання вказаного молока. Однак, як з'ясувалося, є ще слово сливки, і в селі двома цими словами позначають різні поняття. А в західно-монголії все однакове - слівкі.
В 86-му році після Чорнобиля я потрапив в село Бакали Туймазинського р-ну хрін-зна-якої області в Башкірії. Короче, на Уралі. І там мене пригощали сметаною, яка більше нагадувала масло, але була ледь-ледь кисленька. Більше я ніколи такої сметани не зустрічав.
А нещодавно мачуха привезла мені з села в Полтавській області склянку того, що в цьому селі називають вершками. Це була та сама сметана, яку я 20+ років тому їв в Башкірії. Як з'ясувалося, це продукт сепараторний, тобто молоко переганяють на сепараторі і найгустішу частину збирають як вершки. Він і зараз нагадує мені щось середнє між маслом і сметаною, але він взбивається міксером до стану взбитих вершків (зберігаючи при цьому свій ледь кислий смак). А сливки у них - це те, що ми вважаємо вершками, тобто зміст верхньої частини посуду з молоком після відстоювання. Вчора привезли з іншого села молоко на моє замовлення. Сьогодні в ньому зібралось 300 грамів (з 3-літрової склянки) чистих "сливок". Вони рідкі, але дуже тягнучі і на ложці, якщо перекладати нею, слід залишається майже як від сметани. Але вони не кислі. І більше 150 грам їх не вип'єш -- по-перше, дуже ситні, а по-друге, дуже жирні.
На жаль, такі речі по селах просто так не продають, шукати треба.
В 86-му році після Чорнобиля я потрапив в село Бакали Туймазинського р-ну хрін-зна-якої області в Башкірії. Короче, на Уралі. І там мене пригощали сметаною, яка більше нагадувала масло, але була ледь-ледь кисленька. Більше я ніколи такої сметани не зустрічав.
А нещодавно мачуха привезла мені з села в Полтавській області склянку того, що в цьому селі називають вершками. Це була та сама сметана, яку я 20+ років тому їв в Башкірії. Як з'ясувалося, це продукт сепараторний, тобто молоко переганяють на сепараторі і найгустішу частину збирають як вершки. Він і зараз нагадує мені щось середнє між маслом і сметаною, але він взбивається міксером до стану взбитих вершків (зберігаючи при цьому свій ледь кислий смак). А сливки у них - це те, що ми вважаємо вершками, тобто зміст верхньої частини посуду з молоком після відстоювання. Вчора привезли з іншого села молоко на моє замовлення. Сьогодні в ньому зібралось 300 грамів (з 3-літрової склянки) чистих "сливок". Вони рідкі, але дуже тягнучі і на ложці, якщо перекладати нею, слід залишається майже як від сметани. Але вони не кислі. І більше 150 грам їх не вип'єш -- по-перше, дуже ситні, а по-друге, дуже жирні.
На жаль, такі речі по селах просто так не продають, шукати треба.
