Пам'ятники - в головах

Мав сьогодні зі старшою дочкою розмову з приводу, чи повинні пам'ятники Леніну тощо залишатись на своїх місцях. У молоді думка проста - стоїть, їсти не просить, то нехай собі стоїть бо нікому не заважає. Кажу "ти вважаєш нормальним, що кату і вбивці, за наказом і вченням котрого Україну було захоплено в 20-му році, а мільйони українців згодом знищено, стоятиме пам'ятник" відповідь, звісно, негативна. Зустрічне питання: "а чому ж в школі цьому не вчать".

І тут ми приходимо до ключового моменту: школа продовжує вчити дітей невідомо чому, але не тому, що більшовики на чолі із Ульяновим були кати і вбивці. І поки школа не почне вчити правді, совок в головах підлітків буде рости і множитись. Бо пам'ятники, котрі "нехай стоять" в першу чергу існують в головах. Поки є нейтральне чи навіть позитивне ставлення до "героїчного" минулого ворогів України,  поки не відбудеться зміна в свідомості, то будуть і пам'ятники стояти.

А для цього насправді небагато потрібно - просто кілька патріотично налаштованих керівників при владі, і всю деленінізацію можна провести протягом кількох місяців.