Як заздрість перемагає традиції

Є у нас на Богатирській одна свіжа точка для зручного стояння даїшників. Де вони сьогодні зранку і стояли. Коли я їхав в місто, я їх бачив і, відповідно, знав, що вони там є, повертаючись назад через годину. І от коли їхав назад, спостерігав -- з-понад десятка машин, що проїхали назустріч на ділянці протягом кілометра до даїшників жоден не попередив мене. Я списую це на декілька факторів і жоден з них не прикрашає пересічного українця. Всі їх можна звести до виразу "щоб у сусіда корова здохла".

А взагалі я вже писав, що київських водіїв можна через одного до стінки ставити. Виїхав на забите перехрестя - нікчемна людина, котра думає тільки про себе. Користі для суспільства - нуль, можна до стіни і кулю в лоба.