Одноразова електроніка

З-поміж  корейських виробників обираю LG. З Самсоном в мене і в знайомих завжди якісь невиліковні проблеми (і з промисловим дизайном, і з якістю). З LG все значно веселіше. Якщо тільки там нічого не зламати. Тут починається ремонт, а ремонт може коштувати стільки ж, скільки сам пристрій.

Ще роки 4 тому в молодшої дочки поламалась стереосистема, куплена в 2002-му -- вийшов з ладу блок читання CD/DVD. Нова така стереосистема коштувала 300 чи 350 доларів, не пам'ятаю вже. Ремонт програвача (точніше заміна плати, як мені сказали в сервіс-центрі) обійшлась в 2006-му в $250. Простіше було нову купити, так. Нещодавно та ж сама плата поламалась знову. Проблему вирішили, купивши окремо DVD програвач.

Нещодавно в цієї ж дочки пішла тріщина в матриці ноутбука, купленого в 2006-му (?) році. Дочка каже, що нічого не робила, мабуть кішка стрибнула на кришку ноута. Ну, в принципі, може й кішка, оскільки зсередини тріщину зробити складно. В сервіс-центрі сказали, що ремонт обійдеться в 3200 грн і 5-6 тижнів (матрицю треба в Кореї замовляти). Я скажу, що такий ноут б/у купити буде зараз дешевше (якщо буде конкретно така модель, я, можливо, так і зроблю - куплю ноут і переставлю матрицю).

Короче кажучи, маємо світ одноразових речей. Скоро почнуть робити одноразових людей, і цю цивілізацію можна буде відправляти на смітник.